logo

Илья Кива как позор ФСБ

upa zhivet sitilajt 2Киву следовало убить не столько за его бред на телевидении, сколько за то, что он позорил украинскую нацию своим пещерным видом. А первым делом – естественно, за предательство. Не сказать, что этот клоун был особо важен, но для оставшихся предателей жизнь превратится в ад.

Русские не понимают, что не убираясь с нашей земли, они превратят россию в зону партизанской войны. Она по факту, уже превращается. Длинные руки СБУ и ГУР дотягиваются уже до Бурятии. Возможно, сейчас это кажется скорее демонстративным, но мало эффективным. Но это пока. Ведь настоящую «партизанку» мы еще не начинали. А на столь большой территории россии и при столь зажиревшем ФСБ – простор огромный. И поиграть в «партизанку» при соответствующей помощи помогут и угнетенные народы Кавказа, да и много других желающих наберется.

Генерал Милли недавно сказал: ««Не должно быть ни одного россиянина, который ложится спать, не задаваясь вопросом, не перережут ли ему горло посреди ночи…». Возможно – от себя. Возможно – это новая стратегия США. Превратить Украину в Афганистан с вечной партизанской войной, но без собственного присутствия. Американцы, конечно, редкие пидоры, тут сложно спорить. Вместо того, чтобы в нужное время дать нужное количество оружия – они тщательно поддерживали баланс войны на истощение россии. Но и на истощение Украины. Но после всех смертей, которые русские принесли на землю Украины — возможен ли другой выход, кроме долгой войны и вечной «партизанки» после возможного проигрыша? Мир между россией и Украиной невозможен на многие десятилетия. Возможно перемирие. И долгая месть. Вспомните историю УПА. Еще в 60-годы прошлого века УПА действовала в Западной Украине. Именно потому Тернопольская управа и считалась самой сильной.

Но возвращаясь к Киве. Он был вреден для Украины. Но есть и куда более вредные бывшие украинские граждане. Те, кто организовывает работу агентурных сетей в Украине, те, кто финансирует пророссийское подполье в Украине, те, кого видят будущими «гауляйтерами» в оккупированной Украине. Сивкович, Захарченко, Медведчук, недостреленный Царев, Сальдо, множество других – сейчас нервничают. И это хорошо. Это наглядный пример слабости ФСБ, которая никогда и никак не сможет защитить не только наших предателей, но и других врагов Украины. И вывод тут один – убирайтесь вон из Украины. Проживете дольше.

Сергей Никонов, «ОРД»

В тему:

Фото:  Татаров і Захарченко

РНБО не застосувала санкції до колишнього Міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка попри пропозиції Кабінету міністрів України. Колишній підлеглий, цього держзрадника та російського агента, Олег Татаров (на фото з патроном), зараз працює радником Єрмака в Офісі Президента України.

Ще у вересні 2022 року уряд запропонував застосувати проти Захарченка такі види санкцій: “блокування активів — тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними” та “стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі“.

Про це у відповіді на запит проєкту Trap Aggressor аналітичного центру StateWatch відповіли у Міністерстві економіки. Також про це свідчить інформація з вебпорталу про санкції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Відповідь Мінекономіки на наш запит на інформацію

Відповідь Мінекономіки на наш запит на інформацію

Відповідь Мінекономіки на наш запит на інформацію

Відповідь Мінекономіки на наш запит на інформацію

Ще 2 вересня 2022 року Кабмін ухвалив розпорядження, яке мало дозволити стягнути на користь держави майно та активи колишнього міністра внутрішніх справ за часів Януковича — Віталія Захарченка. В той же день Кабмін запропонував винести на розгляд РНБО питання щодо застосування санкції шляхом блокування активів на 30 років. Це мало відбутися згідно зі змінами до Закону України «Про санкції», які вступили в дію 24 травня 2022 року. Підставою для пропозиції Кабміну стало те, що Віталій Захарченко як представник держави-агресорки взяв участь в організації підготовки збройної агресії проти України, а саме захоплення Кривого Рогу, укладення угоди про дружбу та сприяння добровільній здачі території міста без оборони.

Втім, РНБО поки що санкції до ексміністра так не застосувала.

Читайте також: 9 років знадобилося прокурорам, щоб почати заочно судити ексглаву МВС Захарченка

Віталій Захарченко (справа) поруч із Віктором Януковичем

“Розплата для “жандарма Януковича”: Уряд зробив крок до стягнення активів колишнього міністра МВС Захарченка“, — так на офіційному сайті Міністерства економіки України повідомляли про ініціювання санкцій проти ексміністра-втікача.

Згідно вебпорталу НАЗК, санкції стосовно Віталія Захарченка були ухвалені рішенням РНБО від 26 лютого 2021 року згідно чинного на той час законодавства. Проте зміни до санкційного законодавства, що увійшли в силі у травні 2022 року, дозволяють Міністерству юстиції України звернутися до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із поданням щодо стягнення активів підсанкційної особи лише якщо такі санкції були запроваджені після травня 2022 року.

В межах кримінального провадження у 2015 році у Віталія Захарченка арештували 3 автівки:

  • Mitsubishi Pajero 3.0 GLS, 2008 року випуску;
  • Volkswagen Multivan, 2012 року випуску;
  • Volkswagen Touareg, 2008 року випуску.

SCR 20231009 bqvf

В тому ж році щодо ексміністра внутрішніх справ відкрили ще одне кримінальне провадження, в рамках якого наклали арешт на 37 обʼєктів нерухомости, серед яких:

  • 24 земельні ділянки;
  • 4 житлових будинки (один у Києві, один в Обухівському районі Київської области і два на Донеччині);
  • 3 квартири в Києві;
  • 6 гаражів у Києві.

Це майно досі перебуває під арештом, втім конфіскувати його на користь держави так і не вдалося.

За даними команди Trap Aggressor, під санкції 2022 року, які дозволяють стягнути активи, разом з Захарченком не потрапили топпосадовці Януковича: Микола Азаров, Дмитро Табачник, Віктор Пшонка, Олег Царьов, Вадим Колесніченко, Юрій Іванющенко. Також досі не під санкціями перебувають проросійські пропагандисти Анатолій Шарій, Євгеній Мураєв та Олександр Клименко, олігархи Дмитро Фірташ і Павло Фукс.

Читайте також: Татаров і Портнов де?! У найбільшій справі Майдану судитимуть Януковича та керівництво силового блоку тих часів, крім ворогів українців Портнова і Татарова

Як російські агенти уникають українських санкцій

Видання «СТРАСТІ» нагадує, що Захарченко – один з топ-менеджерів режиму Януковича, один з найцінніших агентів росії, який на чолі МВС займався репресіями проти проукраїнських активістів. Саме під його керівництвом відбувалися побиття та й зрештою розстріл Небесної сотні на Майдані. При цьому спецзасоби для розгону і побиття майданівців Захарченко і його підлеглі отримували спецбортами з росії.

Він втік до москви разом з Януковичем, і майже одразу отримав солодку посаду у корпорації Ростєх, яка займається російським військово-промисловим комплексом.

Захарченко, за наявними даними, брав активну участь у розробці планів повномасштабної агресії росіян проти України. А після її початку навіть був “бігунком” від русні, який виходив на переговори з представниками місцевих українських еліт. Зокрема, саме Захарченко пропонував Олександру Вілкулу здати Кривий Ріг без супротиву в обмін на красиве життя в окупації.

Саме ці факти були викладені Кабміном у пропозиціях до РНБО.

Цей випадок проливає світло на цікаву юридичну схему, яка дозволяє зрадникам України зберігати своє майно. Полягає схема в наступному.

Наприклад, на Захарченка були накладені загальні санкції РНБО 2021 року. Однак зміни до санкційного законодавства, що набули чинності у травні 2022 року, дозволяють Мін’юсту звернутися до Вищого антикорупційного суду із поданням щодо стягнення активів підсанкційної особи лише якщо такі санкції були запроваджені після травня 2022 року.

А нових санкцій ніхто не накладав. Відтак, жодного стягнення майна не відбувається. А стягнути є що.

У випадку Захарченка – це, наприклад, кілька дорогих автівок і 37 об’єктів нерухомості. Зокрема, кілька квартир і житлових будинків, два десятки земельних ділянок і так далі. Це майно арештовано в рамках кримінальних проваджень проти Захарченка, однак перебуває у його власності. І ніхто його не квапиться його відбирати, через майстерно створену юридичну казуїстику.

Читайте також: Україна чомусь не вводить санкції проти Портнова, Захарченко, Клюєва, Фукса та інших

А найцікавіше, що в такій самій ситуації знаходяться такі персонажі, як Микола Азаров, Дмитро Табачник, Віктор Пшонка, Олег Царьов, Вадим Колесніченко, Юрій Іванющенко і багато інших топ-функціонерів режиму Януковича та російських агентів.

Вишенькою на торті, звісно, є відсутність будь-яких санкцій щодо менеджера цілої російської шпигунської мережі в Україні Володимира Сівковича. Як ми вже писали, йому взагалі жодних українських санкцій не дісталося, ні 2021 року, ні 2022. І його майно також перебуває у цілковитій безпеці.

Це у той час, коли санкції країн Заходу проти Сівковича і йому подібних введені в повному обсязі.

Складається враження, що у владі, як мінімум, є ті, хто допомогає зрадникам України зберегти своє майно і уникнути санкційних списків. Вочевидь, у розрахунку на тріумфальне їхнє повернення до Києва на російських багнетах. Власне, як і планував путін та його свора військових злочинців ще у лютому минулого року.

Що ж дивуватися, коли агенти того ж Сівковича засіли на топ-позиціях в українському парламенті. Нагадаємо, лише пару тижнів тому його встановлений агент Нестор Шуфрич залишився без посади голови парламентського комітету з питань свободи слова. А помічник Сівковича Данило Гетманцев успішно продовжує очолювати фінансовий комітет Ради та нищити вітчизняний бізнес.

До речі, про бізнес. Загалом до санкційних списків РНБО внесені сотні українських громадян і компаній. Як вони в них іноді опинялися і скільки це коштувало – не секрет ні для кого. І як потім із санкційних списків викреслювали нібито “помилково” внесених фігурантів. На фоні того, як жахливо працює система санкцій проти поплічників Януковича та російських шпигунів, ще більш огидними виглядають комерційні санкції проти українського бізнесу “з інтересом”.

Страшно собі уявити, які і чиї міньйони сидять у кабінетах, наприклад, ОП, — зазначає видання. І ой як високо сидять. Та й в інших владних структурах. Вони вірогідно охороняють майно своїх патронів та намагаються їх убезпечити від зайвих проблем. Але загалом – це все потенційні російські диверсанти, завданням яких є утримувати підґрунтя для окупації України.

За матеріалами проєкту Trap Aggressor та видання Strasty.com.ua

В тему:

«Собеседник» узнал, чем занимается и чем владеет Виталий Захарченко и его семья на новой родине

HsjIgTcQEGgIDZSpjlSWoVHjvFesg34qSRd2QrTJ

Полицейский в пиджаке

В кадре – опрятный мужчина в дорогом костюме и со столь же дорогими часами на левой руке. Он совсем не похож на человека из полиции, скорее на бизнесмена или представителя элиты. Хотя излагаемые им мысли больше подходят именно полицейскому.

– Без денег Майдан не мог случиться. Было огромное количество общественных организаций и грантов, которые выделялись на Украину, – говорит он. Этого человека зовут Виталий Захарченко, он больше трех лет возглавлял МВД Незалежной, а сейчас разыскивается СБУ по обвинению в превышении служебных полномочий и пособничестве в растрате средств МВД Украины.

В дорогом костюме Захарченко предстал перед режиссером Оливером Стоуном, который снимал фильм «Украина в огне» о событиях на Майдане в 2013–2014 годах. И в той ленте всячески снимал с себя ответственность за разгон митингующих, ставший причиной первых столкновений. Мол, это мог сделать тогдашний руководитель администрации президента Украины Сергей Левочкин.

Как бы то ни было, в родной стране Захарченко уже не ждут – он лишен украинского гражданства. Как выяснил «Собеседник», бывший чиновник вполне удачно освоился на российской земле. Теперь его действительно можно называть бизнесменом. Причем весьма успешным. А скоро он и сам сможет снимать фильмы – как Оливер Стоун.

Фонд-пустышка

С Украины Захарченко сбежал еще во время событий на Майдане – в феврале 2014-го. Вскоре его семья поселилась в Москве. На новой родине экс-силовик уже в январе 2015-го стал единственным учредителем благотворительного фонда «Юго-Восток», который помогает бывшим украинским силовикам и жителям мятежных республик.

«Десятки тысяч убитых (в том числе и детей) в результате «антитеррористической», а по правде – карательной операции в Донецкой и Луганской областях, сотни заживо сожженных людей в Одессе, десятки расстрелянных в Мариуполе, тысячи «нежелательных сепаров» на «Миротворце», сотни осужденных за «сепаратизм» – вот далеко не полный перечень «шагов» к «еуропейским» ценностям, которые уже сделала и продолжает делать так называемая демократическая «влада» Украины», – говорится на сайте фонда (орфография сохранена).

На этом же сайте можно прочитать обширную биографию Захарченко (в ней нет ничего об уголовных делах против него), многочисленные статьи экс-главы украинского МВД («Зеленский достоин пожизненного заключения», «Война за Украину только начинается» и так далее). Нет только одного – возможности перечислить деньги в этот благотворительный фонд. Вернее, так: вкладка «Оказать помощь жителям Донбасса» есть, но деньги перечислить невозможно, узнал «Собеседник». При попытке осуществить денежный перевод выдается ошибка. А ведь возможность перечислить деньги – это главное, о чем должна думать благотворительная организация.

С фондом Захарченко вообще многое как-то не так. Его учредители скрыты из ЕГРЮЛ, никакой отчетности организация не публикует, а по телефонам, указанным на сайте, никто не отвечает. В налоговой базе есть бухгалтерские документы благотворительного фонда, да вот незадача – на его балансе сплошные нули.

Впрочем, и без «Юго-Востока» дела Захарченко последние годы шли в гору. В 2018-м бывший силовик стал владельцем нескольких охранных организаций, общая годовая выручка которых превышает 100 млн рублей. Среди клиентов Захарченко – МГУ, а также управление капитального строительства Москвы…

Но одной лишь охраной его бизнес не ограничивается. Захарченко занимается выращиванием бобовых: по крайней мере, такой вид деятельности прописан в карточке ООО «Хозяйство Покровское». Экс-глава МВД Украины владеет долей в этой компании еще с 2019-го, и вновь – фирма не публикует финансовой отчетности. Будто и не существует вовсе. Хотя только доля Захарченко в уставном капитале организации составляет почти 5 млн рублей.

А не так давно бывший главный украинский милиционер открыл в себе любовь к фильмам и телепередачам. В мае он стал единственным учредителем компании «Инсайд медиа холдинг», которая займется производством видеоконтента.

Охрана в копеечку

Захарченко довольно быстро перенял российские традиции, когда у чиновников (нынешних и бывших) в бизнес идет ближайшее окружение. Вот и дочь экс-силовика тоже стала предпринимателем. Причем, как и он, пошла в охранный бизнес. Сегодня Виктория Нехаева – собственница ЧОП «Фалькон Крым», коим она владеет еще с 2016-го.

Ее охранными услугами пользовались больницы полуострова, Крымский этнографический музей, Центральный музей Тавриды…

Но самым активным клиентом охранной организации дочери Захарченко стала Распорядительная дирекция имущества Республики Крым. С 2016 по 2018 год чиновники заплатили ЧОП «Фалькон Крым» более 200 млн рублей. Причем из раза в раз, из подряда в подряд организация Нехаевой не могла уложиться в начальную цену, заявленную в тендере.

Большой вопрос, как это вообще могло произойти, ведь охрана – это не производство автомобилей, где на любом этапе могут возникнуть сложности. Однажды разница в начальной и итоговой цене составила аж 15 млн руб. (26 и 41 млн соответственно). Несмотря на регулярные завышения цен, чиновники продолжали пользоваться охранными услугами именно этой фирмы. Что интересно, тендер с теми самыми 15 млн разницы сейчас удален с сайта госзакупок.

А несколько лет назад Нехаева «зашла» на территорию, очень хорошо знакомую ее отцу. Тогда другая ее охранная организация – «Эшелон» получила подряды от санатория «Подмосковье», подконтрольного МВД России.

И в некоторых случаях чиновники активно помогали дочери Захарченко, выяснил «Собеседник», изучив конкурсную документацию. Так, в июле 2017-го на получение подряда претендовали сразу четыре фирмы. Причем «Эшелон» предложил не самую низкую стоимость своих услуг и поначалу занимал в рейтинге третье место. Но члены конкурсной комиссии отвергли более дешевые предложения, раскритиковав их по разным характеристикам (из документов оценочные суждения удалены). И в итоге отдали подряд дочери Захарченко. Везение, не иначе…

Квартира силовика

В Москве Захарченко проживает в 170-метровой квартире на Звенигородской улице, ее стоимость может превышать 100 млн руб. Кроме того, как уже рассказывал «Собеседник», Захарченко владеет домом в англосаксонском стиле в элитном поселке «Park Ville Жуковка». Двухэтажный особняк с бассейном, общей площадью 664 кв. м, отделанный гранитом, он приобрел весной 2018-го, согласно выписке из Росреестра. На этот же адрес он заказывал ковидный пропуск во время пандемии в 2020-м. Конечным адресом в том пропуске указан Арбат, 10, где расположен торговый центр «Старая улица».

Wiki